Стефан Банах – польський математик, професор
Львівського університету та Львівської Політехніки (з 1924), декан
фізико-математичного факультету Львівського університету (з 1939).
Член Польської АН та член-кореспондент АН УРСР. Один
з творців сучасного функціонального аналізу та львівської математичної школи.
Біографія
 Банах Степан,
син горянки Катерини Банах та Гречека Степана, мешканця Краківського староства
(30 березня 1892 — 31 серпня 1945).
Народився у Кракові, поляк. Після народження батько
віддав його на виховання до сім'ї краківської прачки. Після закінчення Краківської
гімназії у 1910 р. вступив на факультет будови машин Львівської політехнічної
школи.
У 1911 р. перевівся на факультет інженерії за
спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (1913—1914)
навчальний рік.
З 1920 до 1922 рр. працював асистентом на кафедрі
математики Львівської політехніки у професора А.Ломніцького. Опублікував ряд
наукових праць.
У 1920 р. здобув учений ступінь доктора філософії, а
в 1924 р. був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри
математики Львівського університету i обраний членом-кореспондентом ПАН.
У 1927 р. став звичайним професором.
Один із творців сучасного функціонального аналізу,
разом з Г. Штайнгаузом 1929 р. організував видання відомого журналу «Studia
mathematica».
Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву
"простір Банаха"; мають велике значення для сучасної математики.
Разом зі своїми учнями — С. Мазуром, В. Орличом, В. П. Шаудером — став одним із
фундаторів (згодом — із світовим визнанням) Львівської математичної школи, в
якій розроблено значну частину функціонального аналізу.
Багато його результатів стали класичними i входять
до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються
теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій
комплексного змінного та ін. Основні твори (зокрема «Теорія лінійних
операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською,
французькою i українською мовами.
3 1939 р. — Голова Польського математичного
товариства, член-кореспондент АН УРСР, лауреат великої премії ПАН. Працював
деканом фізико-математичного факультету Львівського університету i одночасно
перебував на керівній роботі в інституті АН УРСР (Львівська філія).
Під час німецької окупації спочатку переховувався, а
потім — аби якось прожити — вступив до протитифозного інституту Вейгля, де
прославленого математика використовували як об'єкт ризикованих i принизливих
для людської гідності медичних експериментів.
У 1944 р. факультет ЛДУ: за сумісництвом завідував
кафедрою теоретичної механіки ЛПI. Його відкриття стали золотим фондом
математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім.
С.Банаха.
Похований на Личаківському цвинтарі.
| 
