Вихід в Інтернет дав учителю можливість ознайомитися з новими досягненнями науки в сфері комп’ютерних технологій, досвідом роботи творчо працюючих вчителів. Завдяки Інтернету з’явився широкий доступ до матеріалів обласних та всеукраїнських конференцій, документів Міністерства освіти і науки, до нових цікавих освітянських проектів. Також з’явилася можливість брати участь у таких проектах.

        Таким чином, у 2009 році вчителем була опублікована стаття  „Розвиток в учнів пізнавальних навичок, критичного мислення, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, шляхом використання методу проектів на уроках математики”

в рамках доповіді на обласній Інтернет-конференції «Формування навичок мислення високого рівня на уроках математики», організованій Миколаївським ОІППО.

Однією з евристичних технологій, яку вчитель використовує для активізації процесу навчання, є метод проектів. Дана технологія в повній мірі дозволяє реалізувати особистісно орієнтований підхід в освіті і сприяє формуванню в учнів уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя. Метод проектів можна тісно пов'язати з упровадженням у навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій .

На  курсах  підвищення  кваліфікації  вчитель  пройшов  навчання  по  впровадженню  в  навчально-виховний  процес проектного  навчання – комп'ютерної  технології  „Intel – навчання  для  майбутнього”. І почав використовувати  даний метод у своїй роботі.

Метод проектів набув поширення і став популярним завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для  розв'язування конкретних проблем в ході спільної діяльності учнів, оскільки успішна реалізація проектних технологій не просто змінює традиційний підхід до навчання, а стає особливо актуальною саме тому, що сприяє розвитку таких навичок мислення високого рівня як аналіз, синтез та оцінювання. Використовуючи проектний метод, можна легко здійснювати міжпредметні зв’язки математики з іншими науками.  

„Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати" - ось кредо методу проектів, яке приваблює багатьох  учителів, що прагнуть умотивувати навчально-виховний процес.                                     

Цей метод дає позитивні результати, оскільки в його основі лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, — яку вони здійснюють упродовж певного часу.

Під час роботи  над проектом учитель звертає увагу учнів на те, що метод проектів припускає можливість вирішення проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки.

Учні знають, що будь-яка робота над темою чи просто групова робота не може називатися методом проектів!  Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними. Якщо це теоретична проблема, то має пропонуватися конкретне її розв'язання та висновок, а якщо практична - матеріальний результат, готовий до впровадження.

Метод проектів передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати будь-яку проблему шляхом самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією (представленням) отриманих результатів. З іншого боку, ця технологія включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Отже, основні вимоги до використання методу проектів, зокрема при вивченні математики:

1.   Наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для    розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук.

2.   Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3.   Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4.   Визначення кінцевої мети проектів (спільних / індивідуальних).

5.   Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6.   Структурування змістової частини проекту (з вказуванням поетапних результатів).

7.   Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких задач, які       випливають із проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення       методів  дослідження,        оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення  підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і „круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо).

  8.   Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені (відеофільм, альбом, комп'ютерна газета, альманах, веб-сторінка тощо).                                                                                                           

Головне завдання вчителя при використанні методу проектів -  зацікавити учнів у набутих знаннях, що можуть і повинні знадобитися в житті. Потрібно поставити перед учнями актуальну, значущу проблему,

для розв’язання якої необхідно збагатити і застосувати власні знання. Учитель тільки спрямовує думку учнів у потрібному напрямку. А робота під час виконання проекту завжди орієнтована на самостійну діяльність учнів, формування вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерування ідей, гіпотез, прогнозування їх розв’язання.

Для оптимізації роботи учнів учителем підготовлена

                                Пам'ятка роботи над проектом:

1.        Обрати тему проекту.

Проект - від лат. – кинутий уперед.

       Вибір теми – це вибір проблеми, над якою будете працювати.

2.                  Визначити мету і завдання дослідження.

Визначити мету дослідження – означає відповісти на запитання про те, навіщо ви будете працювати над цією проблемою.

3.                  Висунути гіпотезу дослідження.

Це  прогнозування результатів дослідження.

4.                  Організувати дослідження.

                              I.           Аналіз та опрацювання інформаційних джерел:

Переглянути книги з теми.           Записати важливу інформацію, яку        дізналися з книг.

Використати джерела Інтернету.  Записати те незвичайне, що дізнався за допомогою комп’ютера.

                           II.           Складання плану дослідження та аналіз результатів:

Провести спостереження.             Записати цікаву інформацію про результати спостережень.

Провести експеримент.                Записати план і результати експерименту.

Провести анкетування.                   Проаналізувати та систематизувати                                          результати анкетування.

5.                  Оформити результати проектної діяльності.

Підготувати наочно-графічний або комп'ютерний продукт:

Необхідно розкрити суть проекту та його структуру;

висвітлити  актуальність проекту у презентації;

здійснити аналіз інформації та форму­лювання висновків.

6.                  Організувати презентацію і захист проекту.

Показати розуміння проблеми, мети, завдання;

       знайдений спосіб вирішення проблеми, висновки,                                                      

           прак­тичне спрямування проекту й значущість виконаної роботи.              

7.                  Провести рефлексію.                                                                                  

Рефлексія (від лат. – звертання назад) – процес самопізнання учнем внутрішніх психічних дій і станів, міркування, самоспостереження, самопізнання.

Варіанти запитань для рефлексії:

І варіант:    

Що нового дізнався, виконуючи проект?

Що було найскладнішим під час виконання проекту?

Що сподобалося найбільше?

Які питання вимагають подальшого розгляду, вивчення?

Які ідеї в результаті отриманих результатів з'явилися у вас?

Наскільки вагомою була ваша роль у групі?

Знання з яких предметів знадобилися вам під час виконання проекту?

Чи корисною була для вас робота?

      ІІ варіант:   

У ході виконання проекту я:
Дізнався:

Зрозумів:

Навчився:

Найбільший мій успіх:

Найважчим для мене виявилося:

Не знав, а тепер знаю:

Не вмів, а тепер умію:

Так, наприклад, при  вивченні  на  уроках  геометрії  в  8  класі  теми  „Теорема Піфагора”, учні   працювали  над  проектом „Чи  потрібна  нам  теорема  Піфагора?”

Учні  зацікавилися цією  роботою,  вони були  об'єднані  в  групи, і кожній  групі  було  дано  завдання:

Завдання для І групи:

Розподіліть обов`язки: керівник, оформлювач,  дослідники, бібліограф.

Дослідіть питання:

 Які геометричні  знання  були  відомі в Греції та Єгипті в VI столітті  до  нашої  ери?

Як допомагали ці  знання  гарпедонаптам?

Проаналізуйте і дослідіть за допомогою комп’ютерного експерименту

     (пакет динамічної геометрії):

Чи  дійсно квадрат  гіпотенузи  будь-якого прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів його катетів?

Виконайте пошук своїх варіантів "піфагорових трикутників” і складіть таблицю.

Підготуйте публікацію, буклет та презентацію з даного питання.

                                                                                                                                       Завдання для ІІ групи:

 Розподіліть обов`язки: керівник, оформлювач,  дослідники, бібліограф.          

       Систематизуйте:

Поняття  «теорема Піфагора».

Знання про історію геометрії з данного питання.

Уявлення про застосування цих знань    на  практиці.

Згадайте стародавні часи. Які в той час були відомі знання  з геометрії?         Визначте ступінь геометричної освіти    єгипетських землемірів.

Дослідіть  за допомогою комп’ютерного експерименту     (пакет динамічної геометрії)   питання про   практичне  застосування  теореми  Піфагора.

Приготуйте публікацію, буклет та презентацію з даного питання.

Виконання подібного завдання передбачає значні затрати часу і докладання чималих зусиль, тому і рекомендується здійснювати його у мікрогрупах, розподіливши частину завдання кожному. Це сприяє і згуртованості шкільного колективу, і розвитку пізнавальної активності, відповідальності, наполегливості.    Не менш важливим є те, що школярі навчаються, навчаючи один одного.

Дана  технологія  включає  в  себе  сукупність  дослідницьких, пошукових, проблемних  методів, які  застосовуються  для  вирішення  обраної проблеми  в  результаті  самостійної  діяльності  учнів – індивідуальної, парної  та  групової. В  кінці  роботи  над  проектом – обов’язкова презентація: представлення  отриманих  результатів.

Отже, метод проектів має право на використання на уроках математики, оскільки сприяє розвиткові пізнавальних навичок учнів, їхнього критичного мислення, самостійності, активності, формує навички математичного мислення високого рівня.

Учні  з  задоволенням  працюють  над завданнями проектів, створюють  презентації з ефектами  анімації, публікації, веб-сайти.

Таким чином, впроваджуючи проектні технології, можна перетворити важкі і не завжди зрозумілі для учнів теми з математики у простіші, доступніші та цікавіші. При цьому важливо створити у навчанні умови, які сприяли б формуванню у школярів пізнавальних інтересів, оскільки це один із шляхів, передумов підвищення якості навчання, всебічного розвитку особистості, який необхідно здійснювати в сучасних умовах.

Доцільне застосування методу проектів забезпечує розвиваюче навчання завдяки комплексному підходу до розробки навчальних проектів, сприяє розвитку творчих якостей учня, формуванню умінь самостійно конструювати знання, підвищує внутрішню мотивацію школяра через гармонійне поєднання навчального процесу з мотивацією  діяльності учня, що має для нього особистісний зміст.