Нерідко, працюючи з учнями, вчитель задумується над таким питанням: скільки його вихованців оберуть математику або близьку до неї науку своєю спеціальністю? Одиниці. То ж чи знадобиться їм у житті все те, про що він говорить на уроках математики? Щоб правильно відповісти на це запитання, треба бачити не лише математичні факти, а й усе те, що дає математика для розвитку логічного мислення, просторової уяви, для загального розвитку дитини.                             

Відомо, що математика, як ніякий інший шкільний предмет, виховує логічне мислення, а воно потрібне всім людям. Вивчення математики, особливо геометрії, сприяє розвитку просторової уяви, а вона також потрібна не лише математикам.

 Виховні цілі навчання математики в школі зводяться головним чином до розвитку в учнів культури мислення, виховання в них діалектико-матеріалістичного світогляду, патріотизму, наполегливості та інших корисних рис характеру. При викладанні різних тем учитель переконує учнів у тому, що математика виникла і розвивається для задоволення практичних потреб людини.

Наприклад, при введенні поняття дробу зауважує, що ввести це поняття людей змусила їхня діяльність. При вивченні геометрії наголошує на практичному походженні цієї науки. Такі історичні екскурси і зауваження про практичне походження математики зацікавлюють учнів, поглиблюють їх знання.

Сприяє вихованню почуття значимості математики також ознайомлення учнів з біографіями та цікавими фактами з життя вчених-математиків. Корисно розповісти учням, що в розвиток математики внесли великий вклад відомі всьому світу вчені – М.І. Лобачевський, П.Л. Чебишов, С.В. Ковалевська,    О.М. Ляпунов та інші, а також українські математики – М.В. Остроградський, Г.Ф. Вороний, М.Ф. Кравчук та інші. Ми по праву можемо пишатися нашими математиками! Насамперед такими, як: М.М. Боголюбов,        І.М. Виноградов, В.М. Глушков, Л.В. Канторгович. М.В. Келдиш, А.М. Колмогоров,               М.О. Лаврентьєв, А.І. Мальцев, Л.С. Потрягін.

Учитель намагається, щоб кожен урок виховував учнів, навіть якщо в ньому немає ніяких "виховних моментів”. На кожному уроці можна і треба виховувати в учнів культуру мовлення, логічне мислення. Якщо учні слухають пояснення вчителя, усе це пояснення – суцільний виховний момент. Якщо вчитель навчає учнів цінувати кожну хвилину, уміло організовує роботу, то він також виховує учнів.