Клас – це як глядацька зала. Основну частину часу актором є вчитель, а глядачами – учні. Учитель має бути загадковим, цікавим, інколи – несподіваним, швидко реагувати на будь-яку ситуацію, бути готовим до запитань і при цьому не втратити основний план дій.

Як упевнено почуває себе на уроці добре підготов­лений учитель!     Він не чекає жодних несподіванок, спокійно і безпомилково діє навіть у найнапру­женіших ситуаціях.    У чому ж секрети професіо­налізму такого педагога? У підготовці до уроку.

То якою ж вона повинна бути? Як підготувати ефек­тивний урок? Загострення інтересу до цих питань не випадкове. Інноваційна перебудова школи спрямова­на на максимальне використання її внутрішніх ре­зервів. А вони є. Якісна підготовка уроку — серед найбільш очевидних і невідкладних. Без досконалого, науково обґрунтованого проектування навчальних за­нять марно сподіватися на піднесення учнівської й учительської праці на якісно новий рівень.

Шкільні будні переконують, що перевагу на уроці завжди має той учитель, який ретельно розрахував урок, передбачив запобіжні варіанти, намітив гнуч­ку стратегію керування. А той, хто не зміг або не зумів цього зробити, опиняється у складних ситу­аціях, розплачується низькою якістю заняття. Навіть майстерність не врятує погано підготовлено­го уроку. Які б чудеса винахідливості не демонстру­вав на ньому вчитель, він не в змозі спрямувати в бажане річище розвиток ситуації, що вийшла з-під його контролю внаслідок непродуманих дій.

На запитання «Який урок ви вважаєте кращим?» учитель відповідає: це коли діти добре відповідали, на уроці було опрацьовано багато матеріалу. Але учні на це питання мають іншу відповідь. Для учнів урок цікавий, якщо він не нудний і не помітно як він закінчився.

 Тож завдання вчителя при підготовці до уроку врахувати все це і використати педагогічні технології, що допомагають ефективно його провести.

Сучасний якісний урок — це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до постав­леної мети й наявних можливостей.

Підбираючи різні варіації блоків конструктора,  дитина складає різні іграшки.

Розклавши уроки різних типів на складові: етапи уроку, педагогічні технології,  які можна використовувати на різних етапах уроку, я спробувала урізноманітнити методику проведення уроків і, разом з тим, полегшити процес підготовки до уроку  вчителя математики.

Моделювання і планування навчального процесу педагогом – це цілеспрямоване творче попереднє визначення і конструювання програми спільної діяльності вчителя та учнів на уроці та її подальшої реалізації, яка спрямована на забезпечення особистісно-розвивального підходу до математичної освіти.

Кожен із суб’єктів навчального процесу прагне досягти гарантованого планованого результату. Яким би він не був, кожен повинен чітко його уявляти. З цією метою і вчитель і учень мають оволодіти функцією прогнозування. Її реалізація передбачає здатність вибудовувати систему навчальних цілей, яка включає такі етапи та складається з: цілеприпущення, цілевизначення, цілеутворення, цілездійснення, ціледосягнення; гарантований кінцевий результат.

Набуття такої компетентності дозволить налагодити партнерські стосунки між учителем та учнем за чітко окресленими «правилами гри», з орієнтацією на гарантований планований результат.

Для того, щоб учні вчились із захопленням, кожен урок, як цікавий спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу, що вивчається, відкриває їм нові знання.

Важливою є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів. Це можна зробити кількома реченнями, від яких у кожного потеплішає на душі, або створити проблемну ситуацію, заінтригувавши учнів так, що їм захочеться знайти під час роботи на уроці відповіді на питання вчителя. Інтерес школярів до навчання треба розглядати як один із найпотужніших факторів навчання. Математику треба розглядати не як систему істин, які треба заучувати, а як систему міркувань, що вимагає творчого мислення. Уміння зацікавити математикою - справа непроста. Багато чого залежить від того, як поставити навіть очевидне питання, і від того, як захопити всіх учнів обговоренням проблемної ситуації. Творча активність учнів, успіх уроку цілком залежить від методичних прийомів, які вибирає вчитель.

Навчання математиці в школі цілком можна й потрібно будувати так, щоб воно представлялося для учня серією маленьких відкриттів, по сходинках яких розум учня може піднятися до вищих узагальнень. Повідомити готове швидше, ніж відкривати його разом з учнями. Але від "прослуханого", як відомо, через два тижні в пам'яті залишається тільки 20%. Важливо зробити учнів учасниками наукового пошуку: міркуючи вголос, висловлюючи припущення, обговорюючи їх, доводячи істину, учні включаються в діяльність, яка носить дослідницький характер. У реалізації проблемного навчання істотну роль відіграє створення на уроці навчальної проблемної ситуації - дидактичного прийому, за допомогою якого вчитель тримає в постійній напрузі одну із внутрішніх пружин процесу навчання - дитячу допитливість.

Повний текст - в додатку.